- поцупити
- -цуплю, -пиш, Св.Потягти щось, взяти щось несподівано.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
поцупити
Смотреть что такое "поцупити" в других словарях:
поцупити — плю, пиш; мн. поцу/плять; док., перех. і без додатка, розм. 1) Ухопивши, зачепивши, потягти до себе, за собою. || безос. || перен. Схопити, затримати кого небудь. 2) Украсти що небудь у когось, потягти звідкись. || фам. Стягти з когось (гроші,… … Український тлумачний словник
поцупити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
заникати — I зан икати аю, аєш, док. 1) розм. Кудись подіти, покласти, заховати чи загубити без сліду. 2) Непомітно поцупити, вкрасти. II заник ати а/ю, а/єш, недок. 1) Заглядати, зазирати, заходити. 2) Слабнути, згасати, щезати, гинути … Український тлумачний словник
зцуплювати — юю, юєш, недок., зцу/пити, плю, пиш; мн. зцу/плять; док., перех., розм. 1) Те саме, що стягати. 2) тільки док., перен. Те саме, що вкрасти; поцупити … Український тлумачний словник
підвихнути — ну/, не/ш, док., перех., діал. Поцупити, вкрасти … Український тлумачний словник
підцобрити — рю, риш, док., перех., діал. Поцупити … Український тлумачний словник
цапати — цапам, паш, Пр. Хватати, красти (в перен. знач.); хапати, лапати, поцупити … Словник лемківскої говірки
